Поэтическое

Нічні стрільби — найяскравіше видовище! На чорному оксамиті неба, посеред крихітних жовтих цяточок-зірочок раптом спалахує нова зоря, за нею ще одна, і ще… Переганяючи одне одного, до них летять червоні, сині, зелені світлячки — аж раптом їх перекреслюють блискавичні пунктири трасерів з «Тунгусок» та зенітних установок. Трава, люди, машини набувають примарного зеленкувато-жовтого кольору, на коротку мить виникають з мороку і знов зникають, тонуть в нічній імлі. Стрекочуть зенітки; з металевим дзенькотом з «Тунгусок» осипаються відстріляні гільзи; повітря пронизане ледь чутним тонким свистом освітлювальних мін, що повільно падають і падають на принишклий степ, наче втомлені зорі линуть спочити на теплі груди матері-землі…
Шкода, що камера нездатна передати всієї краси….

 

Источник: 72 Гвардійська ОМБР она же Белка

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Свежие комментарии